Історія заснування і розвитку
У 1977 році було засновано Інформаційний обчислювальний центр як окремий підрозділ Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині ЗУНУ). Першим начальником ІОЦ був призначений Коцан Олег Пилипович.
В ІОЦ були залучені 2 електронно-обчислювальні машини ЄС-1022. Це були ЕОМ третього покоління. Машина була змонтована в корпусі №4 на той час Тернопільського фінансово-економічного інституту. Введення в експлуатацію цієї машини дозволило значно збільшити об’єми обчислювальних робіт. Також були підготовлені спеціалісти для її технічного обслуговування, які на перших етапах розвитку ІОЦ допомагали у розв’язанні організаційних та технічних питань.
На посаду заступників начальника були запрошені Курило Ігор Михайлович та Лисенко Олександр Олексійович. Посади інженерів та програмістів займали такі спеціалісти, як Алферова Наталя Юріївна, Лебединська Олена Іванівна, Кулик Ольга, Лотоцький Ярослав, Вінніченко Світлана, Воронцов Юрій, Гужда Оксана, Безкоровайна Надія, Клімова Людмила та ін.
Основними завданнями центру було освоєння програмування, розробка та розв’язання бухгалтерських задач. Експлуатувались готові задачі “АБІТУРІЄНТ” та “ЗАРПЛАТА”. Власними силами були розроблені і написані комплекси програм для задач “КАСА” та “УСПІШНІСТЬ”.
З 80-х років почався другий етап роботи Інформаційно-обчислювального центру. Було створено п’ять бюро ІОЦ:
1.Бюро навчального процесу.
2.Бюро експлуатації.
3.Бюро технічного обслуговування.
4.Бюро програмування.
5.Бюро постановки (розробки).
В цей час центр вирішував низку важливих задач і завдань потрібних ТФЕІ.
При ІОЦ почали функціонувати дві навчальні лабораторії.
Під час розширення Інформаційно-обчислювального центру були закуплені нові машини: ЕС -1840, 1841, Іскра – 1030, 1030Н. З 1989 року здійснюється спроба перенесення часткової автоматизації бухгалтерських задач. У цьому ж році начальника Інформаційно-обчислювального центру змінив Лисенко Олександр Олексійович, який всі роки від заснування був заступником. Саме під керівництвом Олександра Олексійовича було перенесено всю інформацію.
Автоматизацією займались молоді спеціалісти – Купецька Надія Олексіївна, Сторожук Людмила Володимирівна, Івасьєв Володимир Степанович та інші досвідчені працівники.
З появою мікропроцесорів і ПЕОМ розпочався якісно новий етап розвитку обчислювальної техніки. Широкому її поширенню сприяли такі важливі особливості мікропроцесорів і побудованих на них пристроїв, як високі функціональні можливості і продуктивність, низька вартість, мала споживана потужність.
З ефективністю використання обчислювальної техніки та автоматизованих систем постає завдання щодо забезпечення організації курсів для працівників.
З 1992 року функціонує та активно використовується для міжнародних та внутрішніх комунікацій вузол електронної пошти, в 1994 році були введені в експлуатацію ЛОМ, а з 1996 року діє SLIP підключення до Internet.
26 травня 1997 року Тернопільською академією народного господарства (нині ЗУНУ) було підписано угоду з ТОВ “Star Soft Ltd” про надання послуг в області електронних комунікацій та сервісних послуг мережі UAnet (як складової частини глобальної мережі INTERNET на території Тернопільської області).
У зв’язку з визначенням Інституту комп’ютерних інформаційних технологій (ІКІТ) координатором і виконавцем робіт зі створення Тернопільського обласного телекомунікаційного центру асоціації користувачів Української науково-освітньої мережі «УРАН», членом якої був вищий навчальний заклад на той час, та з метою ефективного та централізованого використання виробничо-технічного персоналу, впровадження сучасних інформаційних технологій, а також створення загально академічної корпоративної мережі TANET з безпосереднім виходом на глобальну мережу Internet.
РКЦ був введений в структуру ІКІТ та взяв у своє підпорядкування Інформаційно-обчислювальний центр. Директором був призначений Є.Я. Твердий, виконавчим директором – завідувач кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем д.т.н. М.П. Карпінського, заступником виконавчого директора призначені М.О. Недашківський та В.С. Івасьєв.
Штат був сформований і затверджений до 1999 року і складався з 26 осіб. Також були створені і затвердженні такі підрозділи РКЦ:
1.Відділ нових інформаційних технологій (верифікація, тестування і супровід нових інформаційних технологій).
2.Базова комп’ютерна лабораторія (апробація впровадження комп’ютерних систем).
3.Сектор комп’ютерних мереж (адміністрування комп’ютерних мереж, сервіс та облік електронної пошти).
4.Відділ комп’ютерного сервісу (супровід апаратного і програмного забезпечення).
5.Сектор з ремонту апаратного забезпечення (тестування і ремонт апаратного забезпечення).
6.Сектор статистики (ведення статистичних даних про абітурієнтів, студентів та бухгалтерії).
7.Диспетчерський сектор (супровід комп’ютерного розподілу навчальних приміщень).
У березні 1999 року було ліквідовано ІОЦ. В результаті був створений відділ комп’ютерного сервісу, що ввійшов до складу Регіонального комп’ютерного центру ТАНГ та був підпорядкований заступнику виконавчого директора з комп’ютерного сервісу центру Лисенку Олександру Олексійовичу.
РКЦ Академії протягом травня-серпня 1999 року проводяться роботи щодо під’єднання підрозділів до глобальної комп’ютерної мережі INTERNET. Зокрема, було підключено навчальні лабораторії в 4-му корпусі, бухгалтерію. У планах РКЦ було під’єднати всі кафедри вищого навчального закладу.
Проте поставала проблема у малопотужних серверах і ІКІТ, що не забезпечували потрібної швидкодії та інших технічних параметрів. З метою усунення вказаних недоліків це питання було погоджено з ректором ТАНГ О.А. Устенком, який дав згоду негайно придбати на той час два сучасні сервери NT and Novel.
З наближенням 2000 року постало питання щодо проблеми комп’ютерної кризи. Проблема 2000 року полягала в помилках програмного та апаратного забезпечення комп’ютерів, пов’язаних з неправильним введенням та обчисленням дат у 21 сторіччі.
З метою попередження негативних наслідків неадекватної обробки дат у роботі комп’ютерних систем академії була створена комісія на чолі з директором ІКІТ А.О. Саченком, заступником голови виконавчим директором М.П. Карпінським, та членів комісії: С.П. Ріпи, М.О. Недашківського, О.О. Лисенка, С.І. Возняка, Т.А. Коркішко. Комісія розробила план заходів щодо запобігання і усунення можливих негативних наслідків комп’ютерної кризи.
У 2001 році в Академії проходила апробацію комп’ютерна програма «Бухгалтерія», що базовалась на попередньо розробленій програмі «Кадри». Це завдання передбачало участь в ній таких підрозділів: бухгалтерії, відділу прогнозування і маркетингу та відділу кадрів. Відповідальність за обслуговування програмного забезпечення підрозділів були закріплені провідний інженер РКЦ О.О. Лисенко та інженер Д.І. Бінцаровський.
У зв’язку з швидкими темпами переходу на комп’ютеризацію був розроблений робочий навчальний план з програмами для професійного навчання персоналу ТАНГ на 3-х місячних курсах «Оператор комп’ютерного набору» при РКЦ.
Директором курсів призначений В.С. Івасьєв та 13 спеціалістів-викладачів курсу: П.Є. Палайда, І.В. Ліжанський, Л.В. Сторожук, Н.Ю. Алферова, О.Й. Стібель, Р.Д. Станецький, С.Г. Чернишов, Н.О. Купецька, С.В. Бабій, В.Т. Догляд, Ю.А. Студена, П.С. Самарик, П.О. Ліфанова.
У зв’язку з реорганізацією у 2004 року Регіональний комп’ютерний центр було перейменовано в Інформаційно-технічний центр. Директором-координатором був призначений Боднар Василь Леонідович. У цьому ж році ІТЦ поповнилось такими спеціалістами, як Возняк Сергій Іванович, який працював на посаді заступника директора з питань експлуатації мереж і комунікацій; Романець Ігор Євгенович, який очолив відділ інформаційного забезпечення; Дмитрів Андрій Євгенович був призначений завідувачем лабораторії кабельно-комутаційного господарства.
За 2004-2005 роки повністю була встановлена та замінена вся мережа І корпусу ТАНГ, а також під’єднанні до локальної мережі всі гуртожитки, що значно полегшило її обслуговування. Також для покращення обслуговування всієї комп’ютерної техніки була проведена повна ревізія по Академії і введені технічні паспорти.
Спільними зусиллями 30 вересня 2006 року відбулось відкриття Залу електронної бібліотеки. Участь у відкритті взяв Президент України Віктор Андрійович Ющенко.
У 2007 році на посаду директора ІТЦ призначено Жеребного Ігоря Степановича.
Протягом 2006-2007 років для забезпечення ефективності навчального процесу велась розробка електронних навчально-методичних комплексів дисциплін, що значно б підвищило раціональне використання часу викладачів і студентів, формування у студентів навичок діяльності в інформаційному суспільстві.
Розміщенням представленої інформації займались С.І. Возняк та І.Є. Романець.
У лютому 2009 р. разом із ТОВ “Нексус” було введено в експлуатацію нову цифрову АТС університету. З квітня почався ІІ етап телефонізації університету. Запущено 2 сервери для ІР телефонії, котрі працюють в кластері та забезпечують якісний зв’язок. Сервери працюють під операційної системою Linux та відкритим програмним забезпеченням Asterisk.
В рамках цього етапу були підключені до внутрішньої АТС філії університету, котрі знаходяться в різних куточках України, зокрема у Нововолинську, Самборі, Чорткові, Луцьку. А на даний час вже в Івано-Франківську, Сваляві, Форосі, Калуші, Кам’янець-Подільському.
З метою вдосконалення роботи з інформатизації та комп’ютеризації університету, впровадження новітніх інформаційних технологій у підрозділах у грудні 2009 року Інформаційно-технічний центр було реорганізовано у Центр інформаційних технологій. Директором центру призначено Романця Ігоря Євгеновича. Заступником директора з питань експлуатації та безпеки мереж став Возняк Сергій Іванович, Дмитрів Андрій Євгенович призначений заступником директора з питань експлуатації комп’ютерної техніки та кабельно-комунікаційного забезпечення та Пoпик Юрiй Iгopoвич – заступником директора з питань інформаційного забезпечення адміністративного та навчального процесів.
У ННЦІТ функціонують 4 лабораторії:
Лабораторія підтримки навчального процесу (завідувач Чупанов Андрій Олексійович), у функції якої входить налагодження та програмно-технічна підтримка БД матеріального обліку комп’ютерної техніки; облік і паспортизація комп’ютерної і офісної техніки; технічна підтримка адміністративної діяльності та навчального процесу.
Лабораторія по ремонту та обслуговуванню комп’ютерної техніки (завідувач Івасьєв Володимир Степанович). Персонал лабораторії займається інсталяцією та обслуговуванням програмного забезпечення; ремонтом та обслуговуванням комп’ютерної та офісної техніки; технічною експертизою, списанням та утилізацією комп’ютерної техніки і технічних засобів навчання.
Лабораторія корпоративної мережі (завідувач Квасниця Олег Васильович). У функції персоналу входять розробка, монтаж та технічна підтримка кабельно-комунікаційного господарства та АТС ТНЕУ; організація роботи корпоративної мережі; програмно-технічне забезпечення адміністрування та безпеки корпоративної мережі; розробка, редизайн, наповнення сайту університету.
Лабораторія розробки та підтримки програмного забезпечення (завідувач Мельник Андрій Миколайович), що відповідає за програмно-технічну підтримку адміністративно-управлінських задач корпоративної мережі, відділу кадрів, бухгалтерії.
За період 2010-2011 років було підключено до мережі виставковий зал та налаштовані мережеві камери; у корпусі №3 проведена реконструкція комп’ютерної та телефонної мереж; у новозбудованій бібліотеці ТНЕУ підключена серверна; встановлена комп’ютерна мережа, підключені комп’ютери, встановлені операційна система та програмне забезпечення у лінгвістичному центрі; в Кримському навчально-консультаційному центрі і у Нововолинському факультеті – розведена мережа, підключений комп’ютерний клас, АТС та телефони; у Національному олімпійському комітеті розведена комп’ютерна та телефонна мережа, підключені точки доступу до безпровідного Інтернету Wi-Fi; також до безпровідного Інтерну були підключені І, ІІ, IV, VІ та XI корпуси; у відділі гуманітарної освіти та виховання розведена комп’ютерна та телефонна мережа; розширено АТС.
На даний час у функції ННЦІТ входить розробка та впровадження єдиної стратегії інформатизації та комп’ютеризації ЗУНУ; впровадження сучасних програмних засобів, пакетів прикладних програм, комп’ютерних інформаційних технологій в навчальному процесі та в адміністративно-господарській діяльності ЗУНУ; організація роботи та програмно-технічне забезпечення інформаційної мережі ЗУНУ (в т.ч. електронної пошти, зв’язку з мережею Інтернет, телефонії) та забезпечення її безпеки; інформаційно-методична підтримка користувачів програмних технічних комп’ютерних засобів і мережі ЗУНУ; підготовка комп’ютерних технічних засобів до використання в навчальній, науковій і господарської діяльності та в заходах тимчасового спрямування; організація, впровадження та програмно-технічна підтримка єдиної системи електронного документообігу та БД ЗУНУ; здійснення контролю за використанням комп’ютерної техніки та інформаційної мережі у навчальному процесі та в структурних підрозділах ЗУНУ.